Статті наукових працівників УНМЦ, розміщені в Електронній бібліотеці НАПН України у 2019 році

Шановні колеги! Представляємо вам статті наукових працівників УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, які були розміщені в Електронній бібліотеці НАПН України у 2019 році. Ознайомитися із статтями можна за посиланнями.

Бондарук Ю.С. Зміст і основні напрями психологічної допомоги дітям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій в умовах закладу освіти – https://lib.iitta.gov.ua/714172/1/Virtus%20Scientific_Journal_28_1-pages-75-80.pdf

Стаття містить аналіз теоретичних джерел актуальних проблем психологічного супроводу дітей та сімей, які опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військового конфлікту в умовах навчальних закладів та вивчає і розкриває зміст напрямів роботи в діяльності психологічної служби освітніх закладів. Вивчає більш детально проблеми, з якими частіше за все працюють шкільні психологи та соціальні педагоги, надаючи допомогу дітям та сім’ям, що отримали травматичний досвід.

Панок В.Г. Прикладна психологія у реформуванні української освіти - https://lib.iitta.gov.ua/714173/1/Virtus%20Scientific_Journal_28_1-pages-89-94.pdf

Стаття присвячена історико-психологічному аналізу виникнення прикладної психології в Україні і основ створення психологічної служби у системі освіти як форми упровадження наукових психологічних знань у практику освітньої діяльності. Обґрунтовано застосування проектної методології в якості методичної одиниці професійної діяльності практичних психологів. В роботі окреслено теоретичні засади дослідження явища психологічної практики, визначено роль і місце прикладної психології у системі психологічного знання і суспільної практики. Практичне застосування одержаних результатів знайшло відображення у побудові організаційно-функціональних моделей діяльності психологічної служби у системі освіти

Панок В.Г. Проблеми надання допомоги постраждалим від військового конфлікту в діяльності психологічної служби – https://lib.iitta.gov.ua/715578/1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%90%D0%9F%D0%A1%D0%A5-%20212-217.pdf

Стаття знайомить з дослідженням в області надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок військового конфлікту. Визначено основні напрями роботи з організації надання психологічної допомоги постраждалим від військових дій на сході України. Систематизовано результати моніторингових досліджень, проведених у 2015-2016 роках. На підставі цих даних сформульовано низку пропозицій у сфері захисту прав дітей – жертв військового конфлікту.

Корниенко И.А. Социально-психологические аспекты суицида несовершеннолетних – https://lib.iitta.gov.ua/715892/1/IISJ_3_3-38-42.pdf

У статті розглядається взаємозв'язок суїцидального акту неповнолітніх з їх актуальним оточенням, моральна оцінка самогубства в різні історичні періоди розвитку суспільства. Розглянуто причини та передумови самогубства з точки зору деяких соціологічних і психологічних теорій. Представлені результати конкретного соціально-психологічного дослідження неповнолітніх, спрямованого на виявлення основних причин самогубства.

Панок В.Г. Процеси синтезу в психології (відкриття у науковій творчості Л.С. Виготського) – https://lib.iitta.gov.ua/716388/1/2017-4041-1-SM.pdf

В результаті аналізу творчості Л.С. Виготського доведено, що синтез є одним з ключових методологічних засновків на якому побудована його теорія. Ключовим питанням, яке залишив по собі дослідник майбутнім психологам, це питання про те де відбувається синтез – у реальному психічному житті людини, чи синтез є всього лише теоретичним конструктом. Застосування методології синтезу знань (Г.П. Щедровицький) до теоретичного узагальнення у психології дозволило розвинути ідеї Л.С. Виготського стосовно розуміння сутності проблеми синтезу. Зокрема: синтез є реальним психологічним механізмом, який забезпечує функціонування психіки і розвитку особистості (індивідуальності); синтез є центральним методологічним підґрунтям у прикладній психології без якого остання втрачає смисл; синтез є ключовим методологічним принципом у процесі професійної підготовки практикуючого психолога.

Ткачук І.І., Луценко Ю.А. Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу в закладах професійної освіти – https://lib.iitta.gov.ua/718639/2/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D1%83%D0%BA%D1%80.pdf

У статті проаналізовано наукові джерела з проблеми психосоціальної допомоги постраждалим від травматичних подій, виділено три основних підходи до здійснення такої. Сформульована мета психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу в закладах професійної освіти, що пережили кризову життєву подію. Вона полягає у сприянні збереженню людини в статусі продуктивного суб’єкта діяльності, особистості та індивідуальності, здатної до позитивної взаємодії зі світом, людьми і собою. Визначена мета досягається шляхом вирішення таких завдань: сприяння стабілізації емоційного стану та раціональному сприйняттю своєї життєвої ситуації; формування конструктивних способів вирішення складних життєвих ситуацій; активізація процесів самопізнання, самоприйняття, саморегуляції і самоконтролю; надання допомоги в побудові позитивного образу майбутнього; сприяння прийняттю на себе відповідальності за власне майбутнє; розвиток соціальної компетентності та соціальної активності, оволодіння стратегіями успішної поведінки; формування спрямованості на особистісний розвиток і соціальну реалізацію. Для досягнення визначених мети й завдань розроблено тренінгові програмі психосоціальної підтримки учнів та педагогічних працівників закладів професійної освіти. Тренінгова програма для учнів «Точка відліку» спрямована на формування в них психологічної стійкості у подоланні наслідків кризових подій, підвищення рівня стресостійкості, навчання способам самовідновлення. Програма має три складники: особистісний, соціальний, практичний. Програма для педагогічних працівників складається з двох модулів. Перший модуль спрямований на формування у педагогів компетентностей щодо надання психосоціальної підтримки учням; другий – на зниження в них рівня професійного вигорання. Вказані програми пройшли пілотування на базі п’яти закладів професійної освіти Донецької області.

Острова В.Д., Горленко В.М. Ідентичність сучасних педагогів: темпоральний аспект – https://lib.iitta.gov.ua/717158/1/Identity_of_modern_pedagoges_2019.pdf

У статті розглянута проблема ідентичності педагогів, які здійснюють свою професійну діяльність в умовах соціально-економічних змін. Конкретизовано поняття «темпоральні аспекти ідентичності». Представлено результати пілотажного дослідження актуальної і проспективної ідентичності педагогів (N=40). Окреслено перспективи подальших наукових пошуків – визначення наявності/відсутності синдрому «професійного вигорання» у педагогів як чинника розвитку готовності їх до соціальних змін.

Панок В.Г. До побудови моделі сучасної психологічної служби системи освіти – https://lib.iitta.gov.ua/cgi/users/home?screen=EPrint%3A%3AView&eprintid=717397

В статті розглядаються питання удосконалення психологічної служби системи совіти. На основі аналізу першоджерел і практики роботи психологічної служби у закладах і установах освіти за останню чверть століття виокремлено головні проблеми і виклики, що постали зараз у зв’язку з реформуванням системи освіти. Автор пропонує своє бачення шляхів розвитку і вдосконалення психологічної служби на основі розуміння її як єдиної системи, що забезпечує психологічний супровід всіх учасників освітнього процесу і застосовує у своїй роботі єдину методологію та процедури.

Романовська Д.Д. Психологічне забезпечення освітнього процесу в контексті Нової української школи – https://lib.iitta.gov.ua/717419/1/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%94.%D0%94.%20%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%9D%D0%A3%D0%A8.pdf

У статті розглядається питання психологічного забезпечення професійної діяльності педагогічних працівників в контексті Концепції нової української школи. Представлено результати анкетування вчителів та визначено їх запити, потреби, очікування щодо різних форм і методів психологічної допомоги усім учасникам освітнього процесу. Проаналізовано переваги у виборах педагогів щодо впровадження основних стратегій психологічного супроводу освітньої діяльності: особистісно-фасилітативної; теоретико-методичної, практико-конструктивної. Розкрито методичний зміст кожної стратегії.

Панок В.Г., Ткачук І.І., Бондарук Ю.С., Лунченко Н.В. Науково-методичні засади надання психосоціальної допомоги дітям, котрі опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій – https://lib.iitta.gov.ua/717638/1/%D0%9F%D1%96%D0%9F_2_block%20%281%29_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80_64-71.pdf

Наведено результати проведеного у 2016-2018 рр. дослідження науково-методичних засад надання соціально-педагогічної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових конфліктів. Автори дослідження – співробітники лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України (далі – Центр) – на основі аналізу теорій соціально-психологічної адаптації, її видів та стадій, сутності та змісту, теоретичних джерел із проблем психічної травматизації, вивчення феномена «резилієнс» як процесу опанування людиною стресовими і травмуючими подіями, психологічними наслідками травматичного стресу та аналізу поняття «соціально-психологічна допомога» визначили мету та завдання діяльності працівників психологічної служби з надання психолого-педагогічної допомоги дітям в умовах закладу освіти. Розроблено процедури та методики моніторингу процесу соціальної адаптації постраждалих і їхніх сімей. У 2016 р. за підтримки МОН України проведено всеукраїнський моніторинг «Діяльність працівників психологічної служби з надання допомоги постраждалим внаслідок окупації Криму і бойових дій на Сході України». Емпіричні дані висвітлили потенціал закладів освіти та психологічної служби системи освіти України щодо ефективної психосоціальної підтримки дітей, постраждалих внаслідок військового конфлікту, створено комплексну модель такої підтримки. Для вирішення методичних аспектів реалізації моделі психосоціальної підтримки розроблено низку методичних матеріалів.

Панок В.Г. Перспективи та ресурси розвитку психологічної служби системи освіти України – https://lib.iitta.gov.ua/717707/1/%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%A1%D0%9F%D0%95%D0%9A%D0%A2%D0%98%D0%92%D0%98%20%D0%A2%D0%90%20%D0%A0%D0%95%D0%A1%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%98%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%92%D0%98%D0%A2%D0%9A%D0%A3%20%D0%9F%D0%A1%D0%98%D0%A5%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%9E%D0%87%20%D0%A1%D0%9B%D0%A3%D0%96%D0%91%D0%98%20%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%98%20%D0%9E%D0%A1%D0%92%D0%86%D0%A2%D0%98%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD.pdf

Дослідження висвітлює реальний стан, умови розвиткового функціонування, перспективи вдосконалення, управлінські, кадрові та інноваційно-методичні ресурси психологічної служби системи освіти України, яка успішно розвивається, починаючи з 1991 року, і пройшла кілька важливих етапів свого інституційного становлення. Визначено засадничу мету, завдання, принципи, види, напрями діяльності названої служби, а також окреслена її структурно-функціональна організація, розподіл функцій і повноважень професіоналів, котрі працюють у її штатному розписі, права та обов’язки психолога (практичного психолога) і соціальних працівників як базових одиниць психологічного забезпечення освітнього процесу в середніх і вищих закладах освіти, що охоплює всіх учасників навчання, виховання, соціальної та особистісної самореалізацїї.

Ткачук І.І., Сосновенко Н.В. Розвиток "Soft Skills" у студентів коледжів – https://lib.iitta.gov.ua/717748/1/Tkachuk_Sosnovenko_soft%20skills_2019_16-18.pdf

Обгрунтовано актуальність опанування студентами закладів фахової передвищої освіти "м'якими" навичками як важливого чинника їхньої майбутньої професійної успішності. Запропоновано тренінгову програму "Шлях до порозуміння", спрямовану на формування в студентів навичок ефективної комунікації, медіації, конструктивного вирішення конфліктів.

Ілляшенко Т.Д., Жук Т.В. Проблема психолого-педагогічної допомоги батькам, які виховують дітей з особливими освітніми потребами – https://lib.iitta.gov.ua/717936/1/%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%96%D1%83%D0%BA_2019_131-135.pdf

Розглянуто причини недостатньої ефективності традиційних рекомендацій батькам, які виховують дитину з особливими освітніми потребами, щодо корекційної роботи з нею. Визначено напрями роботи з батьками даної категорії та розглянуто певні форми роботи з ними. Зазначено, що осередками, які здатні надавати батькам різнобічну психолого-педагогічну допомогу можуть і повинні стати інклюзивно-ресурсні центри. Окреслено основні завдання стосовно психолого-педагогічної допомоги батькам, які виховують дитину з особливими освітніми потребами, що мають бути реалізовані працівниками інклюзивно-ресурсних центрів.

Каменщук Т.Д. Рівнева модель засвоєння просторових знаків та символів як психолого-педагогічна технологія для роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями – https://lib.iitta.gov.ua/718095/1/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%89%D1%83%D0%BA_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA.%D0%BE%D1%81.%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD.%D0%A1.135-138.pdf

Розглянуто специфіку формування розумових дій у дітей з інтелектуальними порушеннями. Зазначено, що навчання просторовим знакам та символам сприяє всебічному розвитку дітей даної категорії, що, в свою чергу, зменшує їхню залежність від сторонньої допомоги. Подано стислий опис етапів 4-ьох рівневої моделі формування просторової знаково-символічної системи знань у дітей з інтелектуальними порушеннями.

Обухівська А.Г. Психолого-педагогічне вивчення навчальних компетентностей дошкільників з особливими освітніми потребами – https://lib.iitta.gov.ua/718123/1/%D0%9E%D0%B1%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA.%D0%BE%D1%81.%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%A1.171-175.pdf

Увагу акцентовано на психолого-педагогічному вивченні дітей з психофізичними порушеннями. Запропоновано в організації вивчення індивідуальних особливостей розвитку дітей даної категорії застосовувати підходи діагностично-навчального експерименту.

Якимчук Г.В. Комплексний підхід в оцінюванні мовленнєвих компетенцій дітей дошкільного віку – https://lib.iitta.gov.ua/718147/1/%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA.%D0%BE%D1%81.%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD.%D0%A1.225-227.pdf

Визначено перелік мовленнєвих компетенцій, рівень сформованості яких необхідно діагностувати під час логопедичного обстеження дитини дошкільного віку.

Острова В.Д., Горленко В.М. Особливості соціальних ідентичностей педагогів – https://lib.iitta.gov.ua/718151/1/Ostrova_Horlenko_%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8.pdf

Представлено результати пілотажного дослідження актуальної і проспективної ідентичності педагогів (N=40). Визначено соціальні ідентичності педагогів у темпоральному аспекті. З’ясовано місце професійної ідентичності у ідентифікаційних матрицях.

Гніда Т.Б. Психолого-педагогічні практики розвитку стресостійкості батьків, сім’ї яких опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій – https://lib.iitta.gov.ua/718155/1/Gnedaja_2019_pp272-275.pdf

У статті розкривається важливість розвитку стресостійкості як складової батьківської компетентності у сім’ях, які опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій. Детально розглядаються категорії батьків, що потребують психолого-педагогічної підтримки та шляхи такої підтримки, розглядається ресурсний потенціал родини та особистісні ресурси батьків у подоланні стресу. Запропонована авторська методика «Два кола гармонізації» емоційного стану батьків.

Панок В.Г. До питання розробки алгоритмів діяльності практичних психологів – https://lib.iitta.gov.ua/718324/1/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2.%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD.%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD_2019-%D1%81-181-183.pdf

Застосування алгоритмів у професійній діяльності працівників психологічної служби розглядається як засіб підвищення ефективністі діагностико-корекційної роботи. Звернуто увагу на розбіжності між поняттями "алгоритм", "метод","проєкт", "технологія". Визначено необхідний мінімум для побудови алгоритму роботи практичного психолога.

Якимчук Г.В. Формування психолого-педагогічної компетентності батьків дітей з тяжкими порушеннями мовлення – https://lib.iitta.gov.ua/718807/1/Scientific_Journal_36_%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%93.%D0%92._71-75.pdf

У статті розглядається питання залучення батьків у процес навчання, розвитку та соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Обґрунтовано необхідність залучення батьків до побудови і реалізації корекційно-розвиткової роботи з подолання мовленнєвого недорозвинення та особливостей психічного розвитку, що його поглиблюють. Висвітлюється досвід надання батькам психологічної підтримки та підвищення їхньої психолого-педагогічної компетентності. Запропоновано примірну схему побудови співпраці з батьками в інклюзивно-ресурсних центрах. Виділено показники ефективності супроводу родини дитини з порушеннями мовлення.

Якимчук Г.В. Деякі аспекти комплексної оцінки мовленнєвого розвитку дитини з тяжкими порушеннями мовлення – https://lib.iitta.gov.ua/718808/1/Scientific_Journal_38_%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%93.%D0%92._69-73.pdf

У статті висвітлюються деякі аспекти поглибленого діагоностичного вивчення загального, психічного і мовленнєвого розвитку дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Наголошено на необхідності оцінки мовленнєвих компетенції з урахуванням індивідуальних, вікових та психофізіологічних особливостей, актуальних і потенційних можливостей дитини. Важливою діагностичною метою визначено виявлення компенсуючої ролі збережених ланок мовленнєвих умінь, співставлення рівня розвитку мовленнєвих засобів з актуальним їх використанням в мовленнєвому спілкуванні.

Обухівська А.Г. Методика психолого-педагогічного вивчення розвитку молодших дошкільників – https://lib.iitta.gov.ua/718809/1/Scientific_Journal_38_%D0%9E%D0%B1%D1%83%D1%85i%D0%B2%D1%81_%D0%BA%D0%B0_%D0%90.%D0%93._60-65.pdf

У статті висвітлюється значення, завдання і методи психолого-педагогічного вивчення розвитку дітей молодшого дошкільного віку з порушеннями розвитку. Пропонується методика психолого-педагогічного вивчення і якісної оцінки виконання навчально-ігрових завдань. Методом вивчення виступає навчально-діагностичний експеримент. Предметом вивчення – навчуваність (здатність дитини до виконання логічних завдань). Описується комплекс показників, що забезпечують здійснення інтелектуальної діяльності: здатність дитини до перцептивного узагальнення, сприйняття допомоги, повторного виконання завдання.